Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів даних послуг також є обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги. Тож, яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги.

        За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у формі: стягнення пені, припинення надання комунальних послуг, виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість відповідно до норм законодавства. Розглянемо кожен вид відповідальності.

Припинення надання комунальних послуг

Припинення надання комунальних послуг в якості відповідальності за несплату за користування цими послугами передбачено:

– статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де вказано, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

Припинення постачання тепла, холодної та гарячої води і водовідведення у разі заборгованості за ці послуги у споживача Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 № 630 не передбачено.

Звернення стягнення на нерухомість та виселення з житла

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за комунальні послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач комунальних послуг звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Виконавець приймає на виконання виконавчий документ та відкриває виконавче провадження. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120000 грн., то відповідно до стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.

Як інформує Мін’юст, 6 квітня набрав чинності наказ цього міністерства, що стосується автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників. Йдеться про наказ від 23.03.2021 р. № 1061/5. Ним затвердили Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках. Його положення поширюються на усі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів з боржників-фізичних та юридичних осіб.

Головний результат оновлення — тепер факт наявності банківських рахунків у боржника, їх номери, суми залишків на них — усе це банки, що підключені до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), повідомляють Мін’юсту в електронному режимі. А відтак ця інформація стає відома державним та приватним виконавцям.

АСВП забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). Автоматично арештовувати можуть кошти тих українців, які потрапили до ЄРБ. В основному за борги за несплату аліментів, штрафи за порушення ПДР та борги перед комунальними установами. Процедура автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках може застосовуватися до всіх боржників-фізичних осіб, внесених до ЄРБ. Станом на 13 квітня 2021 року кількість фізичних осіб, дані щодо яких внесено до ЄРБ, становить 5 582 004 (при цьому кількість осіб у реєстрі постійно змінюється).

Виконавець може розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, визначених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання цих виконавчих документів про стягнення коштів, додаткове рішення суду для застосування автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, а також для отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках, не потрібне.

Своєю чергою, Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби, зауважив: «Факт наявності банківських рахунків у боржника, їх номери, суми залишків на них — усе це банки, що підключені до Автоматизованої системи виконавчого провадження, повідомляють Мін’юсту в електронному режимі. За такою ж системою електронної взаємодії відбуватиметься і списання коштів за борги після арешту рахунків. Це в десятки разів пришвидшить процес виконання справ».