З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Міністерсвом регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 09.08.2019 № 7/10.1/13056-19 надані роз’яснення щодо введення його  в дію.

Практична реалізація норм і положень цього Закону, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснється з переходом на нові договірні відносин між виконавцями комунальних послуг і споживачами.

При цьому, Законом чітко визначено умови перехідного періоду.

Відповідно до пункту 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію Закону (тобто, не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг  щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг — укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Прийняття рішень співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що такі рішення мають прийматися на зборах співвласників. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Співвласники багатоквартирного будинку (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою статті 14 Закону, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Вибір співвласниками багатоквартирного будинку моделі організації договірних відносин та укладення відповідного договору із виконавцем  комунальної послуги безпосередньо впливає на структуру платіжки споживача.

Водночас частина сьома статті 14 Закону встановлює, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір. У цьому випадку виконавець забезпечує  відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. За якість послуг в середині будинку виконавець відповідальності не несе.